- нараджувати
- —————————————————————————————нара́джуватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нараджувати — ую, уєш, недок., рідко, нара/дити, джу, диш, док. 1) неперех., із спол. як, що, щоб. Давати пораду, радити, як зробити що небудь. || перех., кого, що. Радячи, пропонувати кому небудь когось, щось. 2) перех., кого, розм., рідко. Підмовляти,… … Український тлумачний словник
нараджування — я, с. Дія за знач. нараджувати … Український тлумачний словник
нарадити — див. нараджувати … Український тлумачний словник
підмовляти — підмовити (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, учинків), підговорювати, підговорити, намовляти, намовити, наспівувати, наспівати, підучувати, підучити, натуркувати, натуркати, нараджувати, нарадити; підохочувати, підохотити,… … Словник синонімів української мови
радити — (навати пораду, пропозицію, указівку тощо), рая[ї]ти, нараджувати, нараяти, нарадити, дораджувати, дорадити; консультувати (надавати консультацію з якогось питання); пропонувати, підказувати, підказати (рекомендувати комусь, як учиняти,… … Словник синонімів української мови